"А над світом українська вишивка цвіте"

2014-12-10

А над світом українська вишивка цвіте

Вигаптуй на небо райдугу-доріжку,

Простели до сонця вишивку-маніжку,

Щоб по тій доріжці з лебедями-снами

Плавати до щастя білими човнами

Такими словами незабутнього Василя Симоненка розпочалося в читальній залі КЗ "Жмеринська ЦРБ" чергове засідання літературно-мистецького об'єднання "Подоляни" під назвою “А над світом українська вишивка цвіте".

Із далекого минулого прийшло до нас рукоділля – шиття, плетіння, в’язання, вишивка та ін. І виникло воно з любові до рідної землі і батьківської оселі, зі спілкування з навколишнім світом та потреби не стільки бачити красу, а й творити її власними руками. Вишивка — один із найпоширеніших видів народного декоративно-прикладного мистецтва. Вишиванням займалися кожну вільну хвилину, на вечорницях і вдосвітках, довгими осінньо-зимовими вечорами. Тож i не уявляємо ми доброї батькiвської хати без прикрас: вишиванок i рушникiв - витворiв народного мистецтва. Саме з батькiвської хати починається пiзнання свiту.

З різнобарв'ям вишитих виробів майстрів Жмеринщини мали можливість ознайомитися учасники заходу та читачі бібліотеки, переглянувши виставку, на якій були звичайні та незвичайні рушники. Окрасою виставки був шестиметровий рушник, в центрі якого вишитий герб Жмеринського району. Представила рушник Валентина Заміховська, яка вишивала центральну частину виробу. Приймали участь у виготовленні рушника Людмила Доноаге, Галина Будз, Галина Мельник (с.Подільське), Галина Репей ( с.Олексіївка), Валентина Романюк (с.Северинівка). Прикрашали виставку картини Наталі Кошельник та рушники і картини вишиті у форматі 3D Валентиною Когут.

Сонячне снiп'я ллється через вiкна i вiд того на стiнах виграють розгаптованi квiтами рушники. Розпростерли крила, немов лебеді білі, а на тих рушниках горять кетяги калини, золотистi китички хмелю звисають з рушникiв до самого столу i пахнуть хлiбом. Усі мали можливість милуватися творчим доробком саме такої майстрині Раїси Олексіївни Налуцишиної. Виступаючи, вона розповіла про свій життєвий шлях та роль вишивки в її житті. Спочатку вишивання було захопленням, а надалі - стало сенсом житття. Майстриня виконала свою улюблену пісню про маму.

Традиційним на засіданнях є проведення майстер-класів місцевими умільцями. Присутніх навчали шити іграшки з фетру Ірина Крижановська та виготовляти картини в техніці пап'є –маше Олена Глинська, іграшки та картини яких теж були представлені на виставці.

Українська вишивка, як і українська пісня, є знаковими для нашої традиційної культури, тому і під час заходу звучали відомі пісні на слова А.Малишка, В.Сосюри, М.Сингаївського. Тетяна Александрой під супровід гітари співала пісню "Моліться за Україну". Кульмінацією творчого заходу було інсценізоване виконання власного вірша "Вишивала мати сину рушник" Іриною Козловською.

Ми повертаємося до джерел народної творчості, до народних традицій. І як радісно усвідомлювати, що вони сьогодні оновлюються, оживають і роблять наше життя радіснішим і духовно багатшим.

Провідний бібліотекар С.В.Заступ